Комаров Ярослав Андрійович УКРАЇНСЬКА ТЕРМІНОЛОГІЯ МЕТАЛУРГІЙНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ

Донизу

Комаров Ярослав Андрійович УКРАЇНСЬКА ТЕРМІНОЛОГІЯ МЕТАЛУРГІЙНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ

Створювати по Admin на тему Ср Лют 24, 2016 8:27 am

Ярослав Андрійович Комаров
студент факультету рудопідготовки та обробки металів, ДВНЗ «Криворізький національний університет», rokk1ua@mail.ru

УКРАЇНСЬКА ТЕРМІНОЛОГІЯ МЕТАЛУРГІЙНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ

Тривалий час до утворення й поширення наукових знань у металургійній термінологічній лексиці були терміни, що з'явилися в результаті використання наявних мовних одиниць, які позначали конкретні побутові предмети, процеси та які поступово наповнювалися певним специфічним значенням, відбиваючи формування нових понять. Через мовні відмінності в основних виробничих регіонах країни характерним явищем для термінології металургії була територіальна варіантність її одиниць (Донецький басейн, Наддніпрянщина, Прикарпаття), що виникли на діалектно-просторічній основі та які поступово зникають, а ті, що залишаються, стають повноправними складниками досліджуваної термінології.
Сучасна українська наукова металургійна термінологія, зокрема її професійні назви (а це близько 600 термінів), – це все ще змінювана система, вона досить мобільна і в разі потреби коригується вимогами суспільства. Як окрема макроструктура, що є частиною багатогалузевої української терміносистеми, вона живе за її законами й підпадає під її чітку ієрархію.
Постійне збагачення термінофонду української металургійної терміносистеми відбувається:
а) шляхом виникнення національно-мовних новотворень,
б) калькуванням термінів з інших мов,
в) запозиченням іншомовних терміноморфем.
Термінологія металургійного виробництва формувалася на питомій лексичній основі, а також шляхом прямих та опосередкованих морфемних та лексичних запозичень з латинської, грецької, французької, німецької, англійської, тюркських, російської та інших мов [1].
Запозичення з різних національних мов були й залишаються одним із важливих джерел поповнення загального словникового складу та термінології. Значна частина досліджуваної лексики містить морфемні запозичення з інших мов, найбільше з німецької: вагранник, вальцівник (вальцювальник), маркірувальник, формівник, футерувальник, бракувальник, шихтувальник, шлаковик та інші. Менша кількість лексем припадає на морфемні запозичення з французької мови: каландрувальник, мартенник, рафінувальник, контролер; з англійської мови: бункерувальник, форсунник, скіповий. Поодинокі лексеми становлять морфемні запозичення з грецької, латинської та тюркської мов: хлораторник, терміст (гр.); агломератник, центрифугник(лат.); наждачник, чавунник (тур.) [2].
Дослідження показує, що реально існуючу термінологію не можна обмежувати однослівними термінами. Як свідчить вивчення терміносистем, понад 70 % спеціальних понять становлять різного типу словосполучення. Поява термінів-словосполучень пов’язана з синтаксичним способом творення термінів, сутність якого полягає в об’єднанні двох або більше зв’язаних у граматичному і смисловому відношенні слів, що становлять складне позначення явища чи предмета. Терміни-словосполучення творяться за законами синтаксису української мови та класифікуються відповідно до типу їх структури. До найбільш типових для металургійної термінології відносимо
дво-, три- та багатокомпонентні термінологічні сполуки.
Двокомпонентні складені терміни дуже поширені в досліджуваній термінології та становлять у ній близько 20% і творяться за двома моделями: 1) іменник + прикметник (залізо швелерне, піч мартенівська, грунт піскуватий, горизонт нижній, вапняк глинистий); 2) іменник + іменник (час спікання, подача шихти, обробка тиском, виплавка в ковші).
На основі бінарних словосполучень утворюються трикомпонентні терміни, які також дуже поширені в досліджуваній термінології і складають 15 % терміносполук. Такими є моделі іменник + прикметник + іменник: барда сульфатного лугу, батарея коксових печей, якість листової сталі, барабан підйомної машини тощо. Модель іменник + прикметник +прикметник: лінії унікальні калібровані, печі прохідні роликові, прокат сортовий гаряческатаний та ін. Модель іменник + іменник + іменник: дегазація металів продувкою, обробка металів валками, грануляція марки сталі та ін.
Чотирикомпонентні терміни становлять близько 15% термінологічних сполучень: грануляція зерна литої сталі, серійне виробництво станочного устаткування, прохідні печі для випалу металу, відновлення деталей методом наплавки.
Серед металургійних термінів наявні п’яти- й шестикомпонентні моделі, близько 14 % терміносполучень: циклон для очищення сухого доменного газу, позапічна обробка сталі в конверторному виробництві, прискорена розливка чавуну у доменній печі, використання холоднотягнутої сортової сталі круглого профілю та ін.
Отже, велика кількість складених термінів свідчить про високий ступінь продуктивності синтаксичного способу термінотворення, а терміносполучення виступають як один із найбільш поширених структурних типів термінологічних утворень [3].
Сучасна українська металургійна термінологія, її професійні назви – це не застигла монолітна система, що не терпить втручання, навпаки, вона досить мобільна й у разі потреби коригується вимогами суспільства. Виступаючи як окрема макроструктура, що є частиною багатогалузевої української терміносистеми, вона живе за її законами й підпадає під чітку ієрархію.
Список використаних джерел
1. http://mydisser.com/ru/catalog/view/312/862/21207.html
2. http://mydisser.com/en/avtoref/view/23447.html
3. Ктитарова Н.К. Українська термінологія металургійної промисловості: дис. на здобуття наукового ступеня канд. філол. н.: 10.02.01 / Ктитарова Н.К. – Дніпропетровськ, 2000. – С. 11–12.

Admin
Admin

Кількість повідомлень : 106
Дата реєстрації : 15.02.2016

Переглянути профіль користувача http://rblacup.ukrainianforum.net

На початок Донизу

На початок

- Подібні теми

 
Права доступу до цього форуму
Ви не можете відповідати на теми у цьому форумі