Мельничук Зоряна Анатоліївна ЗАСТОСУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НАВЧАННЯ ПІД ЧАС РОЗВИТКУ ТВОРЧОГО МИСЛЕННЯ

Попередня тема Наступна тема Донизу

Мельничук Зоряна Анатоліївна ЗАСТОСУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НАВЧАННЯ ПІД ЧАС РОЗВИТКУ ТВОРЧОГО МИСЛЕННЯ

Створювати по Admin на тему Ср Лют 24, 2016 8:33 am

Зоряна Анатоліївна Мельничук
студентки природничо-технологічного факультету ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет
імені Григорія Сковороди»,10-b-melnychuk@ukr.net

ЗАСТОСУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НАВЧАННЯ ПІД ЧАС РОЗВИТКУ ТВОРЧОГО МИСЛЕННЯ

Недоліком освітньої системи, що склалася, є, зокрема, те, що однією з основних цілей тут нерідко є лише підготовка необхідного суспільству кваліфікованого учасника виробничого процесу. Всі інші потенційні можливості особистості, у тому числі і творчі, практично залишаються невикористаними. Як результат, людина з недостатньо розвиненим творчим мисленням надалі зазнає труднощів у сприйнятті світу, що постійно ускладнюється, в ухваленні рішень в нестандартних ситуаціях, не здатна уловлювати зв'язку між поняттями і явищами.
Для формування креативності як особистісної властивості потрібне спеціальним чином організоване середовище. Так звані «локальні» методики розвитку креативності (наприклад, рішення нестандартних задач), безумовно, корисні. Проте в результаті їх застосування учні просто засвоюють деякі нові способи їх вирішення і згодом відтворюють засвоєні дії (наприклад, збірні команди для участі в інтелектуальних олімпіадах спеціальним чином тренують). У таких випадках креативність виявляється у відповідь на зовнішні дії, а не в результаті особистих потреб суб'єкта. Саме тому для формування креативності як особистісної властивості потрібне спеціальне середовище, що забезпечує багатобічну системну дію на навчання. Програма «Розвиток єдиного освітнього інформаційного середовища на 2002 — 2006 роки» забезпечила формування в навчальних закладах середовища, що повною мірою має якості, які необхідні для формування креативності [1].
Така система забезпечується: широким впровадженням елементів дистанційної і відкритої освіти, що базується на інформаційних технологіях навчання; наданням учням можливості роботи по індивідуальному плану, завдяки широкому використанню електронних ресурсів; вільним, нерегламентованим, асинхронним спілкуванням з педагогами за допомогою сучасних комунікаційних технологій (електронна пошта, електронна конференція).
Потенційна багатоваріантність є обов'язковою характеристикою інформаційного освітнього середовища сучасного навчального закладу. Багатоваріантність досягається за допомогою: медіатеки, електронних бібліотек, мережі Internet надають учням не один-два підручника, а безліч матеріалів, що містять різні точки зору на проблеми, що вивчаються. Завдяки широкій поширеності програм автоматичного перекладу знімаються і мовні бар'єри. Сучасні електронні видання забезпечують також багатоваріантність представлення інформації — текст, графіку, звук, відео. Візуалізація інформації дозволяє розвивати мислення, а для учнів це є просто необхідною умовою [2].
Зразки креативної діяльності та її результати доступні завдяки інформаційному освітньому середовищу навчального закладу і глобальної мережі Internet. Це матеріали електронних конференцій, віртуальних семінарів і форумів, періодичні наукові електронні видання, персональні Веб-сторінки провідних учених і Веб-сайти наукових центрів. Широкої популярності набувають дистанційні олімпіади, конкурси, віртуальні науково-дослідні лабораторії. У багатьох випадках можна ознайомитися не стільки із структурою такої лабораторії або наукового центру, але і прослідкувати динаміку їх роботи, відображену в періодичних звітах і описах отриманих результатів. У практику формування сайтів навчальних закладів входять і публікації кращих робіт учнів (творів, есе, рефератів, курсових і дипломних).
Розглянемо, що ж дають інформаційні і комунікаційні технології для розвитку перерахованих вище підходів для стимулювання і продовження творчої активності.
1. Використання ІТН допомагає забезпечити тісну взаємодію між викладачем і учнем навіть в умовах дистанційної освіти. Опис творчого процесу, його результати можуть бути представлені і обговорені на електронній конференції, опубліковані в електронному виданні, розміщені на Web-сайті навчального закладу. Наприклад, на зміну рукописним тематичним журналам не тільки у вузах, але і в багатьох школах, гімназіях, ліцеях з'являються електронні журнали, для яких немає проблем з тиражуванням і розповсюдженням. Кожен охочий може ознайомитися з їх матеріалами через Internet, а за відсутності у навчального закладу свого Web-сайту — через локальну мережу.
2. ІТН розширюють можливості освітнього середовища як різноманітними програмними засобами, так і методами розвитку креативності. До таких програмних засобів належать моделюючі програми, пошукові, інтелектуальні навчальні, експертні системи, програми для проведення ділових ігор. Фактично у всіх сучасних електронних підручниках робиться акцент на розвиток творчого мислення. З цією метою в них пропонуються завдання евристичного, творчого характеру, ставляться питання, на які неможливо дати однозначну відповідь, і т.д. Комунікаційні технології дозволяють по-новому реалізовувати методи, які активізують творчу активність. Учні можуть включитися в дискусії, які проводяться не тільки в аудиторії або класі, але і віртуально, наприклад на сайтах періодичних видань, навчальних центрів. У виконанні сумісних творчих проектів можуть брати участь студенти різних навчальних закладів.
3. Новий зміст освітнього середовища створює і додаткові можливості для стимулювання допитливості учня. Одним з таких стимулів є можливість задовольнити свою цікавість завдяки широким можливостям глобальної мережі Internet: надається доступ до електронних бібліотек (науково-технічних, науково-методичних, довідкових і т.д.), інтерактивних баз даних культурних, наукових та інформаційних центрів, енциклопедій, словників. Окрім цього існують і так звані «списки розсилки», що дозволяють отримувати по електронній пошті підбірки матеріалів по якійсь окремій темі. Через Internet учень може звернутися з питанням з певної проблеми, що зацікавила його, не тільки до свого викладача, але і до провідних вітчизняних і зарубіжних фахівців, винести його на обговорення в електронній конференції або чаті. Сама різноманітність інформації, що пропонується в освітньому середовищі, інтегрованому в світовий інформаційний простір, допомагає педагогові підвести учнів до пошуку власного погляду на суть проблеми. Розвитку допитливості, інтересу до пошуково-дослідницької діяльності допомагає також можливість роботи у віртуальних наукових лабораторіях, проведення комп'ютерних експериментів за допомогою моделюючих програм.
4. Персональні Web-сторінки педагогів, які створюються на сайтах навчальних закладів, надають додаткові можливості. На таких сторінках можна показати не тільки навчальні матеріали, але і свої наукові публікації, проспекти досліджень, що проводяться, кращі роботи «учнів, що перевершили вчителя». Опублікувавши на своїй сторінці нестандартне або навіть провокаційне бачення тієї або іншої проблеми, можна організувати дискусію, яка спонукає учнів до вислову власної думки. Вихід в світовий інформаційний простір дозволяє побачити безліч зразків креативності: на сайтах, що розповідають про діяльність науково-дослідних центрів і окремих науково-дослідних інститутів; у матеріалах електронних наукових журналів і конференцій; результатах конкурсів творчих проектів і дистанційних олімпіад; на персональних Web-сторінках учнів, студентів, викладачів, учених всього світу [3].
Крім створення спеціального освітнього середовища, інформаційні технології навчання дозволяють надавати пряму і непряму дію на розвиток якостей, що характеризують дивергентне мислення. Розглянемо, які види програмного забезпечення ІТН найефективніше виявляють, формують, розвивають, тренують швидкість, гнучкість, оригінальність і точність мислення.
Швидкість. Здібність до продукування великої кількості різноманітних ідей, вирішень якої-небудь проблеми може бути розвинена за допомогою ІТН в різних аспектах. Безпосередню дію на формування цієї якості надають всілякі програми: навчальні і тренувальні.
Пряму дію на розвиток швидкості мислення надають мозкові штурми, сам принцип яких і полягає у висуненні безлічі різних ідей за обмежений час. Комунікаційні технології (чат, електронна конференція, що проводиться в обмежені терміни) дозволяють застосувати цей метод навіть для тих, хто навчається дистанційно, або в тих випадках, коли мозковий штурм потрібний для вироблення найбільш ефективного рішення учасниками сумісного телекомунікаційного проекту. Робота з системами пошуку інформації і гіпертекстовими системами (енциклопедії, словники, підручники) впливає на формування швидкості мислення навіть непрямим чином, оскільки ефективність їх використання безпосередньо пов'язана з розробкою багатоваріантної схеми пошуку. Тому педагогові бажано розробляти не прямі завдання для пошуку інформації (наприклад, по певному набору ключових слів) за обмежений час, а формулювати їх узагальнено, залишаючи за учнями вибір різних варіантів пошуку.
Гнучкість. Дуже багато навчальних і моделюючих програм побудовано за принципом конструктора, і які пропонують учневі спеціальне середовище, в якому можна розвивати гнучкість мислення. В будь-якій продуктивній роботі з комп'ютером є потенційні можливості розвитку гнучкості мислення — всі інструменти і принцип їх дії наперед дуже чітко визначені. І розвиток творчого мислення тут залежить від того, які завдання поставлені перед учнями.
Учням можуть бути запропоновані завдання від простих до дослідницьких проектів:
– текстові, графічні редактори — створення варіантів оформлення логотипів, рекламних буклетів, Web-сторінок і т.д., в яких використовуються певні елементи;
– електронні таблиці — обґрунтований вибір діаграми, що ілюструє рішення деякої задачі серед безлічі можливих діаграм (тільки у пакеті Microsoft Excel їх більше 100 різновидів); дослідження завдань з параметрами, що визначають на підставі єдиної моделі безліч різноманітних рішень; знайомство з різними формами представлення початкових даних;
– системи управління базами даних — проектування структури, в рамках якої можуть бути представлені початкові дані; використання мови запитів до бази даних для вироблення конструкцій, оптимальним чином тих, що забезпечують пошук інформації для довідкових інформаційних систем, електронних каталогів бібліотек, пошукових систем в Internet, баз даних навчального призначення;
– пакети статистичного аналізу, системи символьної математики — створення і дослідження статистичних і математичних моделей різних процесів і явищ на основі об'єктів і методів, що входять до складу даних програмних засобів [2].
Точність. Найбільш ефективним засобом, стимулюючим учнів до вдосконалення творчості, є різноманітні форми колективної співпраці і, звичайно ж, оголошення досягнутих результатів. Інформаційне освітнє середовище навчального закладу дозволяє об'єднати зусилля для виконання сумісних телекомунікаційних проектів, в яких кожен учасник несе відповідальність за якість підсумкового результату. Про публікації в мережі Internet ми вже неодноразово згадували вище. Залишається додати, що цей спосіб апробації отриманих результатів покладає на авторів особливу відповідальність, оскільки такі публікації активно вивчаються не тільки в самому навчальному закладі, але і за його межами. Цей момент є для учнів додатковим стимулом до вдосконалення результатів своєї роботи.
Сучасні технології можуть допомогти в розвитку відповідних здібностей і зробити ефективнішим творчий процес. Це не викликає сумнівів, коли ми говоримо про науковий пошук, винахідництво, але це так очевидно, коли справа стосується літературного і художнього процесу.
В той же час тільки використання спеціального редактора допомогло б в технічній роботі над текстом, з'явився б стимул до вдосконалення змісту, для учнів відкрилася б творча сторона процесу. Навіть у художній творчості використання комп'ютерних графічних редакторів стало цілком звичним, як доповнення до традиційних інструментів.
Таким чином, можна говорити про те, що в сучасному інформаційному середовищі є певні каталізатори творчого процесу, але вони проявляють себе в тому випадку, якщо і педагог ставить перед учнем творчі завдання.
Список використаних джерел
1. Гершунский Б.С. Компьютеризация в сфере образования. Проблемы и перспективы / Б.С.Гершунский. – М.: Педагогика, 1987. – 264 с.
2. Гуревич Р.С. Впровадження комп’ютерних технологій у навчально-виховний процес закладів освіти / Р.С.Гуревич. – Вінниця, ВДПУ. – 1999. – 30 с.
3. Новые педагогические й информационные технологии в системе образования / Е.С. Полат, М.Ю. Бухаршина, М.В. Мойсеева, А.Е. Петров; под ред. Е.С. Полат. – М., 2000. – 272 с.

Admin
Admin

Кількість повідомлень : 106
Дата реєстрації : 15.02.2016

Переглянути профіль користувача http://rblacup.ukrainianforum.net

На початок Донизу

Попередня тема Наступна тема На початок

- Подібні теми

 
Права доступу до цього форуму
Ви не можете відповідати на теми у цьому форумі