Мороз Євген Миколайович МОВЛЕННЄВИЙ ЕТИКЕТ ЯК ФОРМА ПОВЕДІНКИ ЛЮДИНИ

Попередня тема Наступна тема Донизу

Мороз Євген Миколайович МОВЛЕННЄВИЙ ЕТИКЕТ ЯК ФОРМА ПОВЕДІНКИ ЛЮДИНИ

Створювати по Admin на тему Ср Лют 24, 2016 8:34 am

Євген Миколайович Мороз
студент електротехнічного факультету, ДВНЗ «Криворізький національний університет», mne.nes2002@gmail.com

МОВЛЕННЄВИЙ ЕТИКЕТ ЯК ФОРМА ПОВЕДІНКИ ЛЮДИНИ

Людина створила культуру, а культура — людину. Людина реалізується в культурі думки, культурі праці й культурі мови. Культура — це не тільки все те, що створено руками й розумом людини, а й вироблений віками спосіб суспільного поводження, що виражається в народних звичаях, віруваннях, у ставленні одне до одного, до праці, до мови.
Сьогодні культура й мова виявилися об'єднаними в царині духовних цінностей кожної людини та всього суспільства. Мабуть, ніхто не буде заперечувати, що в низькій культурі мови виявляються виразні ознаки бездуховності. Мовна неграмотність, невміння написати елементарний текст, перекласти його з української мови російською й навпаки чомусь перестали сприйматися як пляма на службовому мундирі [2] .
Мовна культура – це надійна опора у вираженні незалежності думки, розвиненості людських почуттів, у вихованні діяльного, справжнього патріотизму. Культура мови передбачає вироблення етичних норм міжнаціонального спілкування, які характеризують загальну культуру нашого сучасника.
Як відомо, суспільство виробляє певні стандартизовані норми соціальної поведінки (зокрема й мовленнєвої), які визначаються уявленнями про шаблони поведінки в конкретній ситуації. Щоб функціонувати як єдине ціле, як складна соціальна система, суспільство має встановити такі рамки поведінки індивідів, у яких ця поведінка стає одноманітною, стабільною, такою, що повторюється. Саме такими рамками є етикет – система правил зовнішньої культури людини, її поведінки, пристойності, гарного тону тощо. У суспільстві він функціонує у двох основних формах поведінки: мовленнєвій та немовленнєвій. Як правило, ці форми поведінки тісно пов'язані й взаємозалежні.
Якщо етикет як установлений у суспільстві набір правил регулює нашу зовнішню поведінку відповідно до соціальних вимог, то мовленнєвий етикет можна визначити як правила, що регулюють нашу мовленнєву поведінку.
Під мовленнєвим етикетом розуміють мікросистему національно специфічних стійких формул спілкування, прийнятих і приписаних суспільством для встановлення контакту співбесідників, підтримання спілкування в певній тональності. Такі стійкі формули спілкування або стереотипи спілкування є типовими, повторюваними конструкціями, що вживаються у високочастотних побутових ситуаціях. Тобто, набір типізованих частотних ситуацій призводить до появи набору мовленнєвих засобів, що обслуговують такі ситуації. Ступінь стандартизації одиниці знаходиться в прямій залежності від частотності її вживання [3] .
Систему мовленнєвого етикету нації складає сукупність усіх можливих етикетних формул. Структуру ж його визначають такі основні елементи комунікативних ситуацій: звертання, привітання, прощання, вибачення, подяка, побажання, прохання, знайомство, поздоровлення, запрошення, пропозиція, порада, згода, відмова, співчуття, комплімент, присяга, похвала тощо. З-поміж них вирізняються ті, що вживаються при з'ясуванні контакту між мовцями - формули звертань і вітань; при підтриманні контакту – формули вибачення, прохання, подяки та ін.; при припиненні контакту – формули прощання, побажання.
З погляду національної специфіки мовленнєвого етикету варто сказати, що його структура склалася в кожної нації на її власній народній основі під упливом різного роду психологічних, соціально-політичних, культурологічних факторів [1] .
Уважається, що мовленнєвий етикет є однією з важливих характеристик поведінки людини. Бо без знання прийнятих у суспільстві форм етикету, без вербальних форм вираження ввічливих стосунків між людьми індивід не може ефективно, з користю для себе й оточуючих здійснювати процес спілкування. М. Г. Стельмахович з цього приводу зауважує: "Не треба забувати, що будь-який, навіть найменший відступ від мовленнєвого етикету псує настрій, вносить непорозуміння в людські стосунки, а інколи навіть калічить душу і ранить серце людини [1] .
Список використаних джерел
1. Стельмахович М. Г. Мовний етикет : Культура слова / Стельмахович М.Г. – 2-е вид. – К.,1981. – 27с.
2. Головаха Є.І. Психологія людського взаєморозуміння / Є.І. Головаха, Н.В. Паніна. – К., 1989. — 31с.
3. Грехнев В.С. Культура педагогічного спілкування / Грехнев В.С. – М ., 1990. – 19с.

Admin
Admin

Кількість повідомлень : 106
Дата реєстрації : 15.02.2016

Переглянути профіль користувача http://rblacup.ukrainianforum.net

На початок Донизу

Попередня тема Наступна тема На початок


 
Права доступу до цього форуму
Ви не можете відповідати на теми у цьому форумі