Верис Костянтин Андрійович УЖИВАНЯ СЛЕНГІЗОВАНОЇ МОЛОДІЖНОЇ ЛЕКСИКИ В ЗАСОБАХ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ

Донизу

Верис Костянтин Андрійович УЖИВАНЯ СЛЕНГІЗОВАНОЇ МОЛОДІЖНОЇ ЛЕКСИКИ В ЗАСОБАХ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ

Створювати по Admin на тему Ср Лют 24, 2016 8:52 am

Костянтин Андрійович Верис
студент електротехнічного факультету, ДВНЗ «Криворізький національний університет», Veriskonstantin@gmail.com

УЖИВАНЯ СЛЕНГІЗОВАНОЇ МОЛОДІЖНОЇ ЛЕКСИКИ В ЗАСОБАХ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ

Я впевнений, що молодіжний сленг є дуже цікавим лінгвістичним феноменом, побутування якого обмежено не тільки певними віковими рамками, як це ясно з самої його номінації, а й соціальними, тимчасовими просторовими рамками. Він існує в середовищі міської учнівської молоді Як усі соціальні діалекти, він являє собою лише лексикон, який живиться витоками загальнонаціональної мови, живе на його фонетичному та граматичному ґрунті. Спочатку століття відзначено три бурхливі хвилі в розвитку молодіжного сленгу. Перша датується 20-ми роками, коли революція та громадянська війна, зруйнувавши дощенту структуру суспільства, породили армію безпритульних, і мова учнів підлітків та молоді, яка не була відокремлена від безпритульних непрохідними перегородками, забарвилася безліччю "блатних" словечок.
Друга хвиля припадає на 50-і роки, коли на вулиці й танцмайданчики міст вийшли "стиляги". Поява третьої хвилі пов'язана не з епохою бурхливих подій, а з періодом застою, коли задушлива атмосфера суспільного життя 70-80-х породила різні неформальні молодіжні рухи і "хіпуючі" молоді люди створили свій "системний" сленг як мовний жест протистояння офіційній ідеології. Основним постачальником й мовним кістяком сленгу є елементи територіальних діалектів. Історично склалося, що спочатку носіями сленгових одиниць були селяни з одного боку, а з іншого - декласовані елементи, більша частина з яких вихідці з села. У зв'язку з цим характерною рисою сленгу є конгломерат територіально різних діалектичних компонентів. Кількість сленгових номінацій і взагалі соціальних явищ мови, повністю відділених від мовних особливостей певної території, нескінченна. Будь-яке коло територіального діалекту завжди має певні соціальні градації, у яких відбувається диференційне переломлення мовних особливостей [1].
Сленг – це живий організм, що перебуває в процесі постійних змін та оновлення. Джерелом поповнення та розповсюдження сленгових одиниць є, по-перше, іноземні мови, з яких власне черпаються запозичення та, по-друге, звичайна літературна мова. У другому випадку зміст окремих слів набуває незвичних алогічних тлумачень, відбувається певного роду переінакшення лексичного значення слова. Молодіжний сленг, як і будь-який інший лінгвістичний вияв соціальних відносин, фактично являє собою лише певну лексикологічну систему, що базується на фонетичній та граматичній основах загальнонаціональної мови. Молодь цікавить не лише змістовна частина формулювання, а й метод його подання, стилістичне оформлення, що випливає з прагнення оповідача бути цікавим для загалу. На сьогодні внаслідок усезагального прогресування сучасних технологій великий вплив на розвиток сленготворення також має комп'ютеризація. З’явившись у вигляді професійних мовних утворень, комп'ютерний сленг дуже швидко долає межі вузькокласового засобу спілкування. Комп'ютерні сленгові одиниці через швидкий процес інформатизації, що найбільше торкається саме молодого покоління, цілими семантичними конструкціями переходять до сленгу молодіжного [2].
Сленг допомагає молоді підкреслити власну індивідуальність, що є психологічною необхідністю на даному етапі становлення, відійти від загальноприйнятих штампів та стандартів, учить грі слів. Проте апелювати сленгізованими номінаціями необхідно лише у своєму колі та знати міру, адже часте та рясне використання сленгу призводить до зменшення словникового запасу, байдужості до правильності та лексичної точності мови. Останнім часом тенденційним стає явище впровадження сленгізованої молодіжної лексики в ужиток засобів масової інформації. На сьогодні вияв порушення мовних норм відтворює певну невизначеність, характерну як для сучасної медіа продукції, так і мовної ситуації загалом. Питання необхідності введення одиниць молодіжного сленгу в продукцію масмедіа досі залишається дискусійним. Використання сленгу дозволяє більш емоційно, експресивно й точно виражати дії, почуття та емоції, що дуже важливо в умовах сучасної конкурентної боротьби.
Отже, сленг у мові масмедіа є ефективним методом посилення враження від прочитаного або почутого. Мова засобів масової інформації не завжди дотримується правил і норм літературної мови. Це стосується й використання сленгізмів, що пов'язано з прагненням бути ближче до глядача, читача, слухача. Засоби масової інформації не лише відображають мовну дійсність та виконують свої інформаційну, комунікативну та інші функції, а й самі стають популяризаторами молодіжного лексикону. Там, де журналісти раніше зберігали чіткі межі дозволеного жанру, зараз вони можуть застосувати сленг. Він використовується навіть у випусках новин та авторитетних друкованих виданнях. Сленг можна зустріти у заголовках газет та журналів, власне текстах статей, інтерв'ю та анонсах. Сленгізовані вирази вживають артисти, політики, громадські діячі. Молодіжний сленг володіє потужним емоційно-експресивним забарвленням, є вдалим стилістичним прийомом, що пояснює його рясне використання.
Список використаних джерел
1. Земська Е. А. Сучасна мова: Активні процеси на межі XX–XXI століть / Е. А. Земська // Активні процеси в мові закордонного вжитку. – М.: Мови слов'янських культур, 2008. – С. 615 – 667.
2. ua-referat.com

Admin
Admin

Кількість повідомлень : 106
Дата реєстрації : 15.02.2016

Переглянути профіль користувача http://rblacup.ukrainianforum.net

На початок Донизу

На початок


 
Права доступу до цього форуму
Ви не можете відповідати на теми у цьому форумі